1926Господь благословив Одещину стати колискою українського пробудження, тим зернятком, з якого виросло величне дерево нашого Всеукраїнського братства. Звідси християни-баптисти розповсюдилося спершу на Кіровоградщину, потім на Київщину, на захід аж до Волині та на схід – в Донбас.

Пробудження в Бесарабії (південної частини області) сталося трохи пізніше, але навіть розділені державними кордонами (Бесарабія ввійшла у склад СРСР лише в 1939 р.) церкви Бесарабії та Молдови з самого початку підтримували тісні стосунки з Одеськими церквами.

 

Ratushniy-Pavlov-LisizinОдеське братство з самого початку було благословенне Господом і кількісно, і якісно. Тут в різні роки трудилися багато відомих діячів українсько-російського та світового баптизму: В.Г. Павлов, І.І. Жидков, Ф.П. Баліхін, В.А. Фетлер, В.В. Іванов та багато інших. Починаючи з 1907 року тут три роки поспіль проходили районні з’їзди, на яких вирішувалися важливі духовні питання та проблеми церкового домобудівництва. Саме в Одесі вперше були розглянуті питання віровчення про Церкву, служителів, порядок зібрань, членів церкви тощо.
В 1905 році в Одесі відбулося перше об’єднання євагельських християн з баптистами, яке тривало практично до моменту примусового закриття церкви царською владою в 1912 році. Після 1917-го церкву знову відкрили – проводилися євангелізаційні зібрання, які відвідували солдати всіх ворогуючих армій – в Своїй Церкві Бог примирював їх. В 1919 році в Одесі практикували проведення спільних богослужінь віруючих різних конфесій, і це прагнення до єдності християни Одещини зберегли досьогодні, хоча іноді така щирість та відкритість і шкодила.
В церквах Одещини завжди розвивався хоровий спів, музичне служіння. В 1919, 1921 та 1926 рр. в Одесі проходили регентські курси; в різні роки хором керували С.П. Предждецький, Л.К. Іщенко, М.І. Висоцький та інші відомі служителі.
193130-ті роки важким тягарем лягли на Україну, що не оминуло й Одеське братство: багато служителів були репресовані.В 1937 р. церкву в Одесі закрили, і до 1944-го віруючі змушені були збиратися на богослужіння невеликими групами у приватних будинках. Під час війни місто було окуповане румунами, які теж не дуже жалували «інаковіруючих».Після звільнення України від фашистських загарбників до 1950 року християни Одеси звершували служіння в приміщенні лютеранської кірхи. Пресвітером об’єднаної церкви євангельських християн-баптистів став С.В. Кропивницький, який одночасно став першим старшим пресвітером області. Було відновлено служіння хору – ним керували А.А. Персіянов та Л.А. Тихенко. В 1955 році до Одещини була приєдана Ізмаїльска область – і з цього часу стосунки християн Бесарабії з українським братством стали ще тіснішими.

EXB1945В 1967 р. у великих містах СРСР, в тому числі і в Одесі, пройшли святкування 100-річчя російсько-українського євангельсько-баптиського братства. Відсвяткували не дуже пишно, але ювілейна дата стала приводом для проведення широкої дослідницької роботи з історії Братства, збору документів та свідоцтв, які лягли в основу загального архіву ВСО ЄХБ, створеного на базі Першої Одеської церкви. Нині труд з написання історії братства продовжує Доктор С.В. Санніков, автор численних публікацій та монографій, а також виданого в 2006 році ілюстрованого двохтомника «Двадцять віків християнства».

 


В різні роки старшими пресвітерами церков ЄХБ в області були:

770x340• Кропивницький Степан Вікторович (1944-1954 рр.)

770x340• Липовий Михайло Савович (1954-1960 рр.)

770x340• Квашенко Алексій Гордійович (1960-1964 рр.)

770x340• Кузьменко Микола Васильович (1964-1968 рр.)

770x340• Цап Афанасій Михайлович (1968-1990 рр.)

770x340• Ткачук Виталий Дмитрович (1990-1994 рр.)

770x340• Шемчишин Володимир Павлович (1994-2000 рр.)

770x340• Зільковський Броніслав Войтекович (з 2000- 2010 рр.)

LogvinenkoОповідаючи про життя та служіння християн Одещини, не можна не згадати благословенного брата, відданого служителя Божого В.Є. Логвиненка (1925-2009). Починав він своє служіння з 1963 року як регент та проповідник Другої Одеської церкви. В 1969 році брат став першим пресвітером Першої Одеської церкви, в 1979 його закликали до служіння заступника голови ВСЄХБ, а в 1985 р. обрали головою. З 1993 року повернувся до Одеси, де допоміг в становленні нової церкви «Благодать» та дитячого притулку при ній.

 

PishtoyНині в Одескій області, яка має майже 500 км у довжину і структурно поділена на три регіони, нараховується 135 церков, які складаються з 7200 віруючих. В служінні старшому пресвітеру області М. А. Піштою допомагає Братська рада, яка складається з досвідчених служителів, пасторів великих церков. Брати з Обласного об’єднання звершують в середньому близько 100 відвідин на рік, вирішуючи духовні та практичні питання, рукопокладаючи служителів для помісних церков. В області регулярно проводяться євангелізації, в тому числі, за участю братів та сестер з інших країн, часто відбуваються фестивалі хорового співу та духовної музики. Так святкування 130-літньго ювілею Одеської церкви стало справжнім святом для всього міста, а 400-річчя баптизму, в програмі якого були конференції, виставки, телепередачі та інші духовно-просвітницькі заходи, тут відзначали більше місяця.

 

SeminaryВ Одеській області діє семінарія, університет та інші християнські навчальні заклади, працівниками та студентами яких проводиться серйозна науково-дослідницька та богословсько-доктринальна робота. На базі церков області проходять конференції й семінари, євангелізаційні та молодіжні фестивалі, найяскравішим з яких став Перший Конгрес християнської молоді країн СНД та Балтії в серпні 2008 року.
В Обласному об’єднанні працюють 8 відділів: благовістя і організації нових церков, освіти й видавництва, молодіжний, сестринський, дитячий, інформаційний, соціальний та музичний. Звершується служіння в тюрмах, працюють Біблійний інститут «Виноградна лоза», опікунський дитбудинок, сиротинець при церкві «Благодать», капеланське служіння, місіонерське товариство сліпих та дітей-інвалідів «Дотик милосердя». Продукцію християнського видавництва «Богомисліє» знають далеко за межами області та України.