Стаття Анатолія Бондаренка (дивись меню Матеріали / Суспільство) «Відмова від насильства», надрукована у альманаху «Богомисліє» № 32:2/2022 піднімає низку питань, з якими стикаються або мають стикатися віруючі-християни, як прості члени церковних громад, так і служителі-священники.
Автор робить глибокий екскурс у історію, торкаючись проблем, які були обумовлені епохальними викликами християнства у товщині часу майже 2 тисячі років.
У всіх підходах до освітлення цієї теми відчувається особисте розуміння і ставлення самого автора до цієї проблеми. Автор закликає читача підійти до питання можливості чи неможливості християнина зі зброєю у руках боротися з моральним злом на фронті, керуючись не емоціями, а молитвами і роздумами.
До питання війни автор підходить якось однобоко. Він вбачає в ній акт насильства взагалі. Але війна – це не однобоке явище. У всякій війні задіяно якнайменше дві сторони. Це конфлікт двох сторін. Якщо є насильство, то є і постраждалі від насильства.
Як класичний приклад для вирішення цього питання (цієї ситуації) автор (і не тільки він), приводить Нагірну проповідь Ісуса Христа. Безумовно, це вершина християнської етики! Автор статті узагальнює поняття «ворога». Хоча доцільніше було б поділити ворогів на три групи.
- Є вороги Бога, і Він Сам розбирається і буде розбиратися з ними. Неприпустимо, коли люди намагаються відстоювати суверенітет Бога.
- Є вороги держави. Кожна держава цього світу буде відстоювати і боронити свою суверенність від ворогів, які забажають підкорити її, накинувши ярмо рабства. Тоді обов’язок кожного громадянина захистити свою державу, тим самим захищаючи себе і своїх рідних і близьких. І тут недоречні викручування і перекручування для християн, якщо вони є громадянами своєї держави. І у даній ситуації не слід притягувати принципи Нагірної проповіді Ісуса Христа, бо це не етично і невірно.
- Бо Ісус наголошує: любіть ворогів своїх (особисто ваших). Ось тут поле діяльності наших почуттів, бажань, морально-етичних наших принципів. Кожен вирішує сам, порадившись зі своєю совістю, якою буде міра цієї любови до своїх ворогів.
Хтось намагається натягнути на себе тогу «великої святості», копирсаючись у всіх книгах Біблії, відшукуючи для себе виправдання у своєму боягузтві, приміряючи до себе заповіді Божі: «Не вбивай» (Вих. 20:13); відмова від мобілізації тих, хто боїться воювати (Втор. 20:8) та ін.
Автор вказує на те, що новий Завіт містить багато текстів, які підтримують політику непротивлення на особистому рівні. В церкві перших століть існувала стійка практика відмови від насильства та набуття ворога християнською любов’ю за прикладом Ісуса Христа.
Своєю дилемою автор однобоко висвітлюючи військові дії, забуває, що від насильства страждає інша сторона по той бік. І як протистояти насильницьким діям, – не противлячись, підпадати під окупацію, надіючись, що ворог може помилувать (хіба що методом державної зради). Ми стали свідками і героїчної боротьби одних і зрадницько-сепаратистичної підтримки загарбників, – іншими.
Не будемо забувати, що одними з перших жертв російської навали, на Донбасі стали служителі однієї з протестантських церков, яких жорстоко розстріляли.
Якраз ворогам – загарбникам нашої держави треба проповідувати про відмову від насильства. А нам, віруючим християнам треба, покладаючись на Господа, вірно служити Йому, виправити своє духовне життя, переосмислити свої морально-етичні норми і сповнившись мужністю разом зо своїм народом стати на боротьбу з цим коварним безбожно-сатанинським ворогом і зберегти нашу земну державу – Україну.
Хоч автор статті не вживає слово «пацифізм», але сповідування його принципів відчувається у всій його суті. Він вболіває за тим, що служителів нашої конфесії намагаються мобілізувати до війська, і приписує дискримінацію на рівні військкомів, і радіє, що декілька служителів зуміли відстояти на основі 35 статті Конституції альтернативну службу для себе.
На той час, коли в ЗСУ ввели інститут військового капеланства, більшість капеланських посад зайняли представники католицьких, православних, греко-католицьких церковних громад.
Союз церков ЄХБ навіть не заповнив тих квот, які були виділені МОУ для нашої конфесії (на сьогоднішній день тільки 8 військових капеланів служать на постійній контрактній основі в ЗСУ). А де ті, молоді служителі, які пригодні для служби і могли б поповнити ряди військових капеланів, – виїхали за кордон і там моляться за мир в Україні. А хто надасть «духовне окормлення» українським воїнам, які знаходяться на фронті?
Ренді Хіллібренд – магістр служіння, який більше як 20 років проживає у Києві, написав (наводжу цитату мовою оригіналу): «Уклоняться от участия в войне, наслаждаясь при этом благами труда и жертвам других, – не только несправедливо, но и неправильно. Подобное поведение выставляет церковь, ей миссию и само Евангелие в неприглядном свете».
Війна стала «лакмусовим папером» для перевірки кожного християнина і в першу чергу для служителів.
Не знаю, де автор бачив замок на дверях церкви, в якій був мобілізований служитель? Я можу підтвердити, що у Овідіопольському району Одеської області в одному із сіл пастор закрив двері дому молитви на замок, а ключі віддав зовсім сторонній людині і тихенько, ні з ким не попрощавшись, подався за «бугор». Служителі, які похапцем всіми правдами і неправдами втекли з України, прикривались пацифізмом, сімейними обставинами та ін.
Пацифізм – добрий принцип у мирний час. Його ціль – не допустити війни, зберігаючи мир. Але, коли йде справедлива війна, то на її тлі пацифізм сприймається як підтримка ворогові, зрадництво.
Тому для християн України лозунг «Відмова від насильства» не відповідає сутності їхнього життя.
Питання сьогодення – захист нашої держави України, захист своїх рідних, друзів, як нас вчить Слово Боже.
На згадку приходять слова з 1 Сам. 10:26 «Саул також пішов до свого дому, до Гівеа. Із ним пішли сильні хоробрі мужі, яким Господь доторкнувся до їхнього серця».
Нехай Бог і нас надихає хоробрістю і наділяє силою для здобуття перемоги над ворогом, щоб мир запанував у нашій країні, любій Україні.
30.07.2023 р.
Валерій Зленський
– – – – – –
Одеса Баптист Інфо – Інформаційне служіння Обласного Об’єднання Церков ЄХБ
– – – – – –
Сайт Обласного Об’єднання http://www.odessabaptist.info/
Вайбер https://invite.viber.com/
Телеграм https://t.me/odessabaptistinfo
Фейсбук https://www.facebook.com/odessabaptist10
Ютуб https://www.youtube.com/c/OdessaBaptist/
