Історія

Господь благословив Одещину стати колискою українського пробудження, тим зернятком, з якого виросло величне дерево нашого Всеукраїнського братства. Звідси християни-баптисти розповсюдилося спершу на Кіровоградщину, потім на Київщину, на захід аж до Волині та на схід – на Донбас.

1875 рік вважають початком історії християн-баптистів в Одесі. Саме тоді, в селі Основа, Одеського повіту, М. Т. Ратушний хрестив Івана Васильовича Лісіцина, першого хрещеного по вірі жителя Одеси. 

Пекарня, яку І. В. Лісіцин утримував в Одесі, згодом стала місцем перших євангельських зборів. Люди збиралися для читання Євангелія. Спочатку їх було небагато, але вони склали першу групу російських баптистів в Одесі. До нової течії царський уряд ставився дуже вороже, тому часті арешти і побиття віруючих були звичайним явищем того часу.

1884 – Першим офіційним місцем зустрічей став будинок, який віруючі знімали на околиці міста (сьогодні це Латвійський узвіз на Слобідці).

У жовтні 1905 року, після виходу указу про свободу віросповідання, Одеська Церква баптистів стала знімати великий зал і проводити свої богослужіння в приміщенні, що вміщало до тисячі осіб.  Дото ж були офіційно зареєстровні щонайменьше щє дві церкви.

Пробудження в Бесарабії (південної частини області) сталося трохи пізніше, але навіть розділені державними кордонами (Бесарабія ввійшла у склад СРСР лише в 1939 р.) церкви Бесарабії та Молдови з самого початку підтримували тісні стосунки з Одеськими церквами.

Одеське братство з самого початку було благословенне Господом і кількісно, і якісно. Тут в різні роки трудилися багато відомих діячів українсько-російського та світового баптизму: В.Г. Павлов, І.І. Жидков, Ф.П. Баліхін, В.А. Фетлер, В.В. Іванов та багато інших.  

В 1905 році в Одесі відбулося перше об’єднання євагельських християн з баптистами, яке тривало практично до моменту примусового закриття церкви царською владою в 1912 році. Після 1917-го церкву знову відкрили – проводилися євангелізаційні зібрання, які відвідували солдати всіх ворогуючих армій – в Своїй Церкві Бог примирював їх.

Починаючи з 1907 року в Одесі, три роки поспіль, проходили районні з’їзди, на яких вирішувалися важливі духовні питання та проблеми церкового домобудівництва. Саме в Одесі вперше були розглянуті питання віровчення про Церкву, служителів, порядок зібрань, членів церкви тощо.

1910 – В.Г. Павлов відкрив в Одесі Другу Баптиську Церкву, яка розташовувалася на Молдаванці, по вулиці Прохоровскій.

1910 – В Болграді заснована церков, що зараз відома як Болградська Церков ЄХБ. Детальніше про життя громади – читати.

В 1919 році в Одесі практикували проведення спільних богослужінь віруючих різних конфесій, і це прагнення до єдності християни Одещини зберегли досьогодні, хоча іноді така щирість та відкритість і шкодила. В церквах Одещини завжди розвивався хоровий спів, музичне служіння.

В 1919, 1921 та 1926 рр. в Одесі проходили регентські курси; в різні роки хором керували С.П. Предждецький, Л.К. Іщенко, М.І. Висоцький та інші відомі служителі.

1920 – Початок служіння Церкви ЄХБ в Татарбунарах. Докладніше

1921 – Початок служіння Церкви ЄХБ в с. Матроска (Ізмаїльского району). Служіння розпочато в с. Удобне (Маякська громада) – Читати, с. Стара Царічанка (Білгород-Дністровський район) – Читати Служіння розпочато в с. Ларжанка – Читати

1929 – Початок служіння Другої Одеської (Шевченківської) церкви – Докладніше

30-ті роки важким тягарем лягли на Україну, що не оминуло й Одеське братство: багато служителів були репресовані.

В 1937 р. церкву в Одесі закрили, і віруючі змушені були збиратися на богослужіння невеликими групами у приватних будинках. Під час війни місто було окуповане румунами, які теж не дуже жалували «інаковіруючих».

З 1944 до 1950 року християни Одеси звершували служіння в приміщенні лютеранської кірхи. Пресвітером об’єднаної церкви євангельських християн-баптистів став С.В. Кропивницький, який одночасно став першим старшим пресвітером області. Було відновлено служіння хору – ним керували А.А. Персіянов та Л.А. Тихенко.

З 1950 року зібрання були перенесені з Кірхи в дім, що відомий як Сірова, 34. Аж до поки в 1992 році було побудовано Дім молитви Першої Одеської Церкві ЄХБ. 

В 1955 році до Одещини була приєдана Ізмаїльска область – і з цього часу стосунки християн Бесарабії з українським братством стали ще тіснішими.

В 1967 р. у великих містах СРСР, в тому числі і в Одесі, пройшли святкування 100-річчя російсько-українського євангельсько-баптиського братства. Відсвяткували не дуже пишно, але ювілейна дата стала приводом для проведення широкої дослідницької роботи з історії Братства, збору документів та свідоцтв, які лягли в основу загального архіву ВСО ЄХБ, створеного на базі Першої Одеської церкви. Нині труд з написання історії братства продовжує Доктор С.В. Санніков, автор численних публікацій та монографій, а також виданого в 2006 році ілюстрованого двохтомника «Двадцять віків християнства».

1982 – Начало преподавания Библии в Эксперементальной, христианской, школе в Южном, под руководством Николай Петровича Гузик. Подробнее  

1992 – Зусиллями церкви “Дім молитви” з Одеси (перша ії назва “Голгофа”) та пастора Олександра Васильовича Логвиненко, розпочато служіння Церкви ЄХБ в смт. Іванівка. З 1986 року він посвячено їздив в с. Прохорове, де на той час була вже церковна громада. В 1992 році, була зареєстрована громада євангельських християн – баптистів смт Іванівка.

1993 – Початок служіння церкви “Благодать“. Перші зібрання почались в приміщені одноіменної міссії в районі Лузанівка. Зосновник і перший пресвітер Василь Єфімович Логвіненко.

Оповідаючи про життя та служіння християн Одещини, не можна не згадати благословенного брата, відданого служителя Божого Василя Єфимовича Логвиненка (1925-2009). Починав він своє служіння з 1963 року як регент та проповідник Другої Одеської церкви. В 1969 році брат став першим пресвітером Першої Одеської церкви, в 1979 його закликали до служіння заступника голови ВСЄХБ, а в 1985 р. обрали головою. З 1993 року повернувся до Одеси, де допоміг в становленні нової церкви «Благодать» та дитячого притулку при ній.

1995 – Початок служіння Саратскої церкви ЄХБ. Історія церкви тут.
В місті Котовськ (Подільск), сформувалась група яка згодом стала баптиською церквою “Джерело життя“. Згодом віруючі придбали приватний будинок та реконструювали його в дім молитви.
В Чорноморську, в 1995, віруючі церкви “Воскресіння” почали збиратися у молитовному церковному молитовному будинку. До цього зібрання відбувалися по домам віруючих.

1996 – Розпочато служіння дочірньої від Іванівської церкви у с. Козлове.

1997 – Розпочато служіння дочірньої від Іванівської церкви у с. Конопляне. Також, розпочато служіння у Бобрику-Першому. Звершено переше хрещення, 5 людей. У наступному році – ще 5 людей. Громаду зареєстрували у 1999 році.

1998 – Розпочато служіння дочірньої від Іванівської церкви у с. Михайлопіль. 

1998 – Початок служіння Одеської Богословської Семінарії – докладніше.

В 2006 году начала служение церковь “Восхождение“, расположенная в мкр. Сахарова, новом районе Одессы. Миссионер-основательница Денис Картер. Первый пастор – Камиль Абдулаев. С 2010 по 2021 пасторское служение совершал пастор Бронислав Зильковский.

2012 – Початок служіння  Церкви ЄХБ у Петрівці (зараз Курісове).

2014 – Початок служіння Церкви “Дім молитви для всіх народів“, пастор Руслан Ширинга, на Черемушках, в Одесі.

2021 – Зусиллями відділу УНЦ та проекту “Одеса для Ісуса –  2025″ утворюються декілька нових церковних груп. Одна з них “Одеська біблійна церква” (читати), пастор-місіонер Сергій Ковлак.

2022 – Церква “Воскресіння” з Чорноморська благословила на служіння по утворенню нової церкви в Одесі місіонера Артема Бабенцова. А “Дім молитві для всіх народів” посілають Дениса Закутного. Разом брати розпочинають служіння церкви “Ковчег” (читати) в Одесі, потім вона взяла назву “Слово Життя” (читати). Розпочато служіння церкви “Світло Життя“, в Одесі. Розпочато служіння церкви “Відкрите Небо“, в Одесі. Розпочато, від Першої Одеської церкви служіння на Слободці в Одесі,– служіння церкви “Церква Ісуса Христа“. 

2023 –  Також, за проектом “Одеса для Ісуса –  2025″, розпочато служіння церкви “Нове Життя” (читати), пастор Ярослав Бондар. Розпочато служіння церкви “Примирення“.

В різні роки старшими пресвітерами церков ЄХБ в області були:

• Могрунов Миколай Георгійович – з 1929 по 1933 рр. Читати

• Кропивницький Степан Вікторович – з 1944 по 1954 рр.

• Липовий Михайло Савович – з 1954 по 1960 рр.

• Квашенко Алексій Гордійович – з 1960 по 1964 рр.

• Кузьменко Микола Васильович – з 1964 по 1968 рр.

• Цап Афанасій Михайлович – з 1968 по 1990 рр.

• Ткачук Виталий Дмитрович – з 1990 по 1994 рр.

• Шемчишин Володимир Павлович – з 1994 по 2000 рр.

• Зільковський Броніслав Войтекович – з 2000 по 2010 рр.

• Піштой Михайло Анатольович  – з 2010 по 2018

В Одеській області діє семінарія, університет та інші християнські навчальні заклади, працівниками та студентами яких проводиться серйозна науково-дослідницька та богословсько-доктринальна робота.

На базі церков області проходять конференції й семінари, євангелізаційні та молодіжні фестивалі, найяскравішим з яких став Перший Конгрес християнської молоді країн СНД та Балтії в серпні 2008 року.

В Обласному об’єднанні працюють 8 відділів: благовістя і організації нових церков, освіти й видавництва, молодіжний, сестринський, дитячий, інформаційний, соціальний та музичний. Звершується служіння в тюрмах, працюють Біблійний інститут «Виноградна лоза», опікунський дитбудинок, сиротинець при церкві «Благодать», капеланське служіння, місіонерське товариство сліпих та дітей-інвалідів «Дотик милосердя». Продукцію християнського видавництва «Богомисліє» знають далеко за межами області та України.